Львів на долоні: подорож за щастям
Що там ті трояндові, помаранчеві та оксамитові революції... У мене відбувається своя - львівська... Переворот думок, настрою, емоцій, сподівань... І все, славу Богу, тільки в позитивному напрямку:-) Якщо вам цікаво про що я - подорожуємо разом... Потяг "Сімферополь-Львів" відправляється з другої колії:-) Усі шляхи ведуть з... - Козятину...
Реставрований вокзал начебто переносить у далекий 1888 рік... Лише ексклюзивний одяг працівників станції нагадує, що маємо квитки не на Машину Часу.
Він, цей час, швидкоплинний: змінюється все, але Ленін - "завжди молодий".
Правда, забули трохи підмарафетити та промову підготувати. Нові інтереси у сучасників. І це є добре. Але, скільки ще таких постаментів чекають свого часу у забутих Богом кутках?
...Ідемо далі?
Перші слова, які почули при прибутті до цієї станції: "Варенички! Кому свіженькі гарячі варенички?" Матінко рідна, та це ж омріяна Жмеринка! Вокзал у формі корабля, який завжди прямує до Одеси-мами:-)
... Далі була мала Батьківщина - місто, де "заритий пуп". Красень Хмельницький, який, на жаль, не вдалося сфотографувати. Ще далі - Тернопіль, на землю якого просто було ліньки виходити. Адже краще прикорнути на кожне око по пів-годинки. Нарешті - Львів!!! Серце завмирає від передчуття того, що тут має неймовірно сподобатися, тут маємо знайти нових друзів, тут має бути затишно і наче вдома. Кожна людина отримала у спадок на цій великій планеті свій маленький куточок щастя: найріднішій, найпотаємніший, найзагадковіший. Можливо, для мене ним стане саме Львів?
Саме сьогодні - у шалених погонях за мріями, за метушнею, за напругою важкого дня - я розумію: мені не важливо у колекцію світлин отримати відомі фото-візитівки міста. Це не мій стиль життя. Мені потрібно встигнути хоча б щось закинути у склад пам'яті, аби потім, за допомогою цих декількох швидких, не зовсім вдало зафіксованих моментів "на бігу" згадувати і відтворювати дихання міста. Шаленіти від відчуття величності його будівель, плинності часу і бажання повертатися сюди ще не один раз. Мені вкрай важливо зануритися у літературу про саме місто, про його людей, дізнатися про культуру та старі галицькі традиції. Мені замало доби. Для Львова мені потрібне все життя...
20 коментарів:
Отправить комментарий
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить
- В окошке комментария напишите то,что хотели и нажмите "Отправить комментарий"! Спасибо!
"Мені потрібно встигнути хоча б щось закинути у склад пам'яті, аби потім, за допомогою цих декількох швидких, не зовсім вдало зафіксованих моментів "на бігу" згадувати і відтворювати дихання міста. Шаленіти від відчуття величності його будівель, плинності часу і бажання повертатися сюди ще не один раз." Все, ти сама прописала мій коментар, прочитавши мої думки. І знову в нас стався збіг, і знову я відчула нашу спорідненість. Недарма ми з тобою емоційні близнючки, чи не так?
ВідповістиВидалитиЕгей, близнючка дорога, ти звернула увагу о котрій писався цей пост?:-) Як співається: "меня прет, меня прет, потому что снег идет"! Так і з цією мандрівкою. Як-то кажуть - далі буде!
ВидалитиА коли це ти бцла у Львові?)))
Спокусниця, чи часом ти не ярмаркувати до Львова поїхала? Що цікавенького пропонувати будете?
ВідповістиВидалити"Шаленіти від відчуття величності" архітектури Львова прийдеться тільки в бігах.
Оленько, на жаль, ні. Але гадалося, що ти мала бути на тому Ярмарку і передавала тобі палкий привіт:-) У Львові я була у пошуках щастя:-))) Далі має бути трисерійна розповідь про моє перебування там
ВидалитиБуду чекати три серії про твоє перебування у Львові.
ВидалитиЯ ярмаркувати не їздила, туди тільки дівчата по "Бібліомістечку". Так сталося, що вони у нас "іноваційні"...
Я вірю в те, що колись настане мить, і ти, о Господиня Багатобарвна, побачиш світ і познайомишся з блогоколегами...
ВидалитиТанюша, який чудовий пост! Напевно, відносно Львова всі відчувають щось схоже. На нього ніколи не надивишся і ним ніколи не надихаєшся!
ВідповістиВидалитиМаю надію, що дихати львівським повітрям буду хоча б 2 рази на рік:-)
ВидалитиА далі у планах наша з тобою развіртуалізація:-)
Звісно! Може, у Львові? А поки я втілюю в життя чергову ідею, зайди до мене в блог, ти одобриш, я впевнена
ВидалитиТобі зручніше у Львові???
ВидалитиВже зайшла...круто!
Вот такие посты надо летом рожать. Блин, и зачем я сегодня столько времени потратила на сочинение длиннющего текста?! Надо было картинки и все!!:-))
ВідповістиВидалитиЛетом вообще тяжело что-либо рожать)))
ВидалитиА те, кому это удается, просто марсиане какие-то)))
Ир, не зря мы тебе пророчили космос, помнишь?)))
Сама вчора була у Львові на Міжрегіональній ярмарці. Але через щільний графік, щоб не запізнитись на потяг, була змушена поїхати не поглянувши на всю львівську красу і таємничість.... От скільки читаю цей пост, так відчувається, що усі слова написані душею мандрівника:) Тетяна, а ти часом не за наукою у Львів поїхала?;) Може навчатись будеш там?:)
ВідповістиВидалитиЛарисочко, я вже бачила тебе на фото з Ярмарку! Як завжди - у перших піонерських бібліотечних рядах!
ВидалитиУ душі я ще та "лягушка"!))) Тільки коштів на всі плани не вистачає)))
Про львівські плани - ще не час пити хершіс:-)
Спасибо за ссылку. И почитали, и посмотрели, и еще раз убедились в изящности художественного вкуса и слога автора. БОЛЬШЕ ПРИЯТНЫХ ВПЕЧАТЛЕНИЙ !!!
ВідповістиВидалитиПитерцы, спасибо, что заглянули. Благодарю за такую лестную оценку скромных "опусов" автора:-) За впечатлениями еще катнем! Я, правда, в раздумьях - о какой ссылке идет речь... и мы знакомы? Есть почти два варианта ответа))) Жду разгадку
ВидалитиУ мене вже все гаразд(з коментами).
ВідповістиВидалитиЧас для занурення "у літературу про саме місто, про його людей, дізнатися про культуру та старі галицькі традиції" у тебе ще буде. Ми постараємося допомогти тобі (літературу підберем, про культуру розкажемо, традиції зможемо відтворити):)
А ще, львів'яни, мають надію, що Тетяна буде у нас частіше, і тоді ж зможе повчити всіх охочих блогерській справі! (Бо ми дуже, дуже цього хочемо!)
Дуже на це очікую....вельми сподіваюся, що наша присутність не є тягарем для любих львів'ян...
ВидалитиСтосовно блогерських зустрічей - я тільки "за"!!! Нам є чому повчитися одна в одної:-)
Танюша, це ваш новий блог? http://www.brdlib.org.ua/
ВідповістиВидалитиГаннусю, якщо блог "Спокушаючи книгою..." - особистий блог методиста Бердичівської ЦБС, то "БібліоБердичів" є колективним блогом нашої системи:-) Ще у нас є наймолодші друзі "Чомусики та Читайлики" - блог дитячої бібліотеки.
Видалити