...Людина нібито не літає...А крила має...

Є люди, які, начебто, все життя поруч з тобою. Ти ніколи з ними не зустрічався, особисто не спілкувався, але  відчуваєш в них рідну душу. І здається, що так  буде завжди: хтось народжується, хтось помирає, але саме ця людина буде жити вічно. А можливо це відбувається саме тому, що така людина - Актор з великої літери, і своєю грою і своїм життям зуміла переконати всіх: справжня людська душа - чиста, справедлива, повна жаги до життя - безсмертна. 

Мабуть, немає жодного,  хто був би байдужим до Богдана Ступки: його поважали і любили, його не сприймали і недолюблювали, але байдужих не було...Скільки ролей у кіно та в театрі...Скільки ще не зіграно...Скільки планів...22 липня 2012 в Києві у віці 70 років помер видатний український актор театру і кіно, народний артист СРСР і Герой України Богдан Ступка.

Я дуже люблю вірш Ліни Костенко "Крила" у  неперевершеному виконанні Ступки. Доволі часто передивляюся цей запис.  Майже рік хочу виставити на блозі для ознайомлення читачів, але чомусь все відкладалося... Сьогодні, в память про цю дивовижну, геніальну людину, час це зробити...

 

А й правда.
Крилатим грунту не треба.
Землі немає.
То буде небо...

Саме такою крилатою людиною був Богдан Ступка. Його крилами були чесність, щирість, вірність, працьовитість, щедрість...

...Людина нібито не літає...
А крила має.
А крила має!