Подорож із Бердичева до Нар‘ян-Мару, або «гаряча» путівка з теплого літа

 

Друга наша подорож Росією присвячена Півночі. Справжній. Крайній. В якості еталонного прикладу виступає місто Нар‘ян-Мар. 

Привіт-привіт всім! Сьогодні програма “Збирай валізу” мандрує на Північ. 

Із самого дитинства мріяла побачити повне сонячне затемнення і північне сяйво. За останнім вирушаємо до Заполяр‘я, до ненецького Нар‘ян-Мару, в якому, як співається у відомій пісні, живуть оленярі і рибалки, саме містечко не велике і не мале, стоїть на березі Печори. Відома річка багата на білу і червону рибу, яка для нас є справжнім делікатесом. Населення містечка – пара десятків тисяч чоловік, які влітку пересуваються човнами, а зимою користуються снігоходами. 

Дістатися від одного поселення до іншого можна і на оленях, а ось до найвіддаленіших ділянок літають на вертольотах. А що залишається робити, якщо взимку у цих краях украй мало сонця – всього годин на п’ять вдень з’являється воно нар‘ян-марцам. Влітку, навпаки, говорять, можна легко переплутати 11 дня і 11 вечора. До речі, місцевий час не відрізняється від московського. Саме поселення засноване у 1929 році як робоче селище при лісопильному заводі в урочищі Білощілля. Невдовзі у 1931, перейменоване у робоче поселення Нар‘ян-Мар, а вже у 1935 році отримало статус міста. Загадкова назва у перекладі з ненецького означає «Червоне місто».

Однією із головних пам’яток Нар‘ян-Мара є православний Храм Святого Богоявлення – дерев’яна шатрова церква, що стоїть на кам’яному фундаменті. Поряд із нею з одного боку знаходиться побудована у тому ж виконанні дзвіниця, з іншої – будівля недільної школи. Вся ця пишність обнесена високою металевою огорожею, а вечорами на прихрамовій території запалюються на старовинний лад ліхтарі. Недаремно говорять, що храм – це душа міста. 

Північним Нарьян-Маром ми прогулювалися увечері. Сподобалося надзвичайно. Особливо те, що гарно виглядають не лише новенькі багатоповерхівки, але і дерев’яні будинки, багато з них пофарбовані у яскраві кольори. Дивишся - немов у Норвегії знаходишся. Архітектурна «фішка» міста – стилізація під чум. Це і незвичайне завершення будівлі пошти, і величезний скляний чум на даху нового торгівельного центру, і контури чуму на фасаді краєзнавчого музею. 

Але при бажанні можна побувати і в справжньому чумі. Його встановлять на ваше замовлення. Залишається лише виїхати за межі міста. У чумі ви скуштуєте страви національної кухні – бульйон із оленини, строганину. Все це приготують на ваших очах. А шаман ще додасть додаткову послугу: вижене злих духів і, можливо, передбачить майбутнє. Але навіщо вам те майбутнє, якщо час у гостинному Нар‘ян-Марі можна чудово провести тут і зараз? Що і робили із задоволенням програма “Збирай валізу” і я, Тетяна.