Протекает небосвод…
Вже котрий день дощ… Нудний та тужливий…Здається ми самі нещодавно стогнали від спеки, а зараз кисло виглядаємо на вулицю і сваримося – де ж те сонце???
Ну чого ми, люди, такі? Завжди нам щось не до шмиги.
А знаєте, особисто я рада дощу:) Держава «виписала» нам три дні вихідних? Ось і потрібно відпочивати, а не на городах конати.
Тому насолоджуємося несподіванним відпочинком: робимо те, хто що полюбляє і на що часу завжди не вистачає:) Потім поділимося враженнями.
Хто куди, а на мене чекає Люко Дашвар: продовжую воювати з химерами світу її героїв. Що з цього вийде – обіцяю за два дні розповісти. Чим обіцяє стати для мене ця книга: шоком, релаксом чи взагалі відкриттям? Самій цікаво…
Мені здається, що саме ця погода – сумна та плачуча – підходить для знайомством із твором «Мати все»…
На нас не угодишь.То нам холодно,то жарко,то мокро.Все ищем идеальное состояние для себя.А как погоде разобраться,кому что нужно? репетирую читать без переводчика,причем вслух.Когда-то радовала сокурсниц-беларусок громким чтением бел.газет:-))
ВідповістиВидалитиЯ представляю, как это здОровски у Вас получается:) только как уловить смысл прочитанного без переводчика?
ВідповістиВидалити...Погоде никак с нами не справится:) Я вот обожаю снег и морозы, не выдавать же ей порцию зимы на Бердичев:)
Тетяна, яка класна анімація дощу!
ВідповістиВидалити