Я пам’ятаю, моя дитина знає і пам’ятає… Я так вихована і мені боляче, якщо хтось по-іншому сприймає тему війни… Зізнаюся, хто встиг прочитати цей пост до правки, бачили – він був зовсім інший. «Правильний», як-то кажуть…Але навіщо пересилювати себе, якщо на душі зовсім інші рядки? Про те, що дивує черствість деяких молодиків, які вважають свято Перемоги не святом, а день скорботи – зовсім не початком війни. Про те, що ми не винні в тому, що живемо у такі часи, коли підручник історії вилучається зі шкільних бібліотек за одну ніч. Про те, що це не означає, якщо із інформаційних джерел забрати факти якоїсь події, то її начебто не було. Було… І ми – пам’ятаємо… Теми, яка досить часто викликають суперечки між опонентами і ворожість навіть між друзями, я намагаюсь уникати. Як кажуть: «Краще поганий мир, ніж добра війна». В даному випадку дозвольте не дотримуватися цього принципу. Особисто я за те, щоб ми, ті, хто пам’ятають, цінують і пишаються, доносили молоді, що та війна була і почалася вона для народів, які жили на території Радянського Союзу, саме 22 червня. Вкладали у голови молоді те, що наші діди та прадіди воювали за Батьківщину і задля нашого мирного існування, і тому День перемоги – був, є і залишиться найвеличнішим святом…
У наших закладах проходять виховні години, уроки мужності і пам’яті, літературно-музичні вечори, які сповнені поезією, піснями і розповідями ветеранів про ті грізні роки, коли вони вистояли і вибороли найцінніше – Перемогу. Такі заходи сприяють вихованню у молоді поваги до ветеранів, історії нашої держави та усвідомлення того, якою ціною здобута перемога.
Ми, бібліотекарі, звертаємось до всіх із закликом: «Давайте згадувати про ветеранів не тільки 9 Травня»! Низький уклін їм усім за мужність!
.JPG)
Я читал эту статью до правки и хочу сказать Татьяне-искусительнице огромное спасибо за то, что нашла в себе силы и желание сделать то, что сделала. Мы слишком часто сегодня "наступаем на горло собственной песне". Может потому и живём так(((... Для того, чтобы почувствовать себя человеком (а я уверен, что именно так и произошло с Таней после правки), не надобно многого: собери все то хорошее, что есть у тебя в душе - и подари это людям. У тебя, "спокусниця", это в очередной раз получилось)))..
ВідповістиВидалитиНу а тем, кто в жизни успел сделать только то, вылить дерьмо на старость и мудрость, посоветую: найдите в себе отвагу посмотреть в глаза ветеранам. Уверен: вы не выдержите даже такой дуэли, что там говорить про подвиги, которые стоят жизни. Вы слишком мелки и глупы.
Спасибо за статью...
Александр, спасибо большое за поддержку... Для меня, действительно, тема памяти войны - больная тема...
ВідповістиВидалити